Поради для вчителів, які працюють з дітьми з особливими потребами

1. Підготувати дітей класу до того, що поряд із ними навчатиметься учень з особливими освітнімипроблемами:
• Створити в класі демократичне середовище, налагоджувати між учнями дружні стосунки, щоб розумововідсталі діти почувалися себе членами колективу;
• Привчати здорових дітей допомагати ( в разі потреби) опікувати розумово відсталих однолітків;
• Присікти зневажливе ставлення до дітей з обмеженими можливостями.
2. Перед прийомом до класу дитини з легкою розумовою відсталістю детально ознайомитися з його анамнестичними даними. З цією метою поспілкуватися з батьками дитини; вивчити медичні довідки; усвідомити, в чому полягає першопричина ( пологова чи післяпологова травма, хвороба вранній період, вплив медикаментів тощо).
3. Вивчити спеціальну медичну та педагогічну (дефектологічну) літературу з метою з’ясування впливу ушкоджень (пологові травми, хвороби, психічні захворювання тощо) на процеси навчання та розвитку.Детально вивчити особливості розвитку психічних процесів дитини з легкою розумовоювідсталістю ( стан пам’яті, уваги. Мислення, темп роботи, працездатність, прояви поведінки, станемоційно-вольової сфери тощо);
4. Ознайомитися з сучасними педагогічними підходами і методиками, які застосовуються у спеціальних школах під час навчання дітей з легкою розумовою відсталістю. Необхідно в школі мати навчальні програми ( відповідного класу). Щоб мати уявлення, якими завданнями вміннями та навичками мають оволодіти розумово відсталі діти на кінець навчального року.
5. На кожну дитину з обмеженими можливостями необхідно скласти індивідуальний навчальний план (враховуючи складність дефекту);
6. Знаючи специфічні особливості психічних процесів розумово відсталих дітей, коригувати їх у процесі навчання; враховувати під час навчання; враховувати під час планування діяльності.
• Розумово відсталі діти зазвичай мають слабку пам’ять , тому матеріал треба подавати невеликими «дозами» і звертати увагу на багаторазове повторення вивченого матеріалу. З цією метою урізноманітнювати прийоми і види робіт на закріплення вивченого матеріалу, застосовувати дидактичні ігри і лише після засвоєння цього матеріалу давати складніший новий матеріал;
• У розумово відсталих дітей порушено активну увагу. Треба застосовувати наочний матеріал для її активізації, чергувати види діяльності (більш складні завдання чергувати з легшими).
• У розумово відсталих дітей переважає конкретно-наочне мислення. На нього й треба спиратися ускладанні навчального матеріалу. Для цього слід застосовувати зрозумілу яскраву наочність (предметні картинки, рахунковий матеріал, малюнок-схему до задачі тощо.)
• Діти з легкою розумовою відсталістю мають знижені темп роботи та працездатності. Значить, дляних необхідно зменшити обсяг завдань та їх кількість. А складність має бути доступною. Для цьогодітям можна давати індивідуальні картки із завданням відповідної складності та перфокарти, в якітреба лише вставити відповідну орфограму або числову відповідь ( і зовсім немає необхідностіпереписувати це завдання в зошит, якщо дитина має слабкі чи недостатні навички письма);
• Діти з легкою розумовою відсталістю зазвичай не мають достатніх навичок самостійної роботи. Потрібен постійний контроль за виконанням ними завдання (щоб вони не втрачали уваги та напряму діяльності);
• Діти з обмеженими розумовими можливостями потребують неодноразового повторення вчителемінструкції щодо виконання того чи іншого завдання. Тому вчитель має переконатися, як інаскільки точно учень зрозумів, чого від нього вимагають, і лише після цього дозволити виконатизавдання. В разі потреби, слід дати учневі додаткові пояснення щодо виконання завдання;
• Уміти підтримувати в дитини впевненість у своїх силах, прагнення до пізнавальної діяльності; запобігати різним змінам у психічній діяльності, поведінці та загальному стані дитини та адекватнореагувати на них.
Кiлькiсть переглядiв: 126

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.